Гаррі Піль, кумир українських студентів

Автор(и)

  • Олег Сидор Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.31500/2309-7752.18.2022.271056

Ключові слова:

Гаррі Піль, треш, кінопрокат, міщанська культура

Анотація

Статтю присвячено постаті популярного свого часу німецького актора 1920–1950-х Гаррі Піля, який справді був одним зі зразків для наслідування українського (радянського) студентства, при тім, що фільмовий доробок його не перевищував середнього рівня. Творчість цього митця є феноменом масової культури, яка вже за доби Великого Німого набирає зловісних образів, гіпнотизуючи публіку. Він програє навіть у зіставленні з іншими акторами подібного амплуа, та вони не користали такою (утім, нетривалою) популярністю, як він. Спробувати зрозуміти секрет його успіху — зокрема, серед наших співвітчизників (ще й на Донбасі!) — можна лише, спираючись на значний інформативний масив про нього та обставини, такому успіху супутні. Зрозумівши це, ми хоч трохи наблизимося до розуміння ментального овиду наших нещодавніх — сторічної давності — предків, які шукали в усьому іноземному хоч якусь віддуховину від радянського жахливого побуту. Можна хіба покартати їм за їхню нерозбірливість, та факти вперто вказують саме на вибір «посереднього», «неприроднього», «солодкавого», що домінуватиме в масовій культурі вже повоєнної доби, передвісником якої Гаррі Піль і виступив на кілька десятиріч раніше.

Біографія автора

Олег Сидор, Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України

Кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник ІПСМ НАМ України

Посилання

Antonov, S. (1990). Tsarskiy dvugrivennyiy; Ovragi; Vaska: Povesti. Leningrad: Lenizdat.

Bukovs’ky’j, Ch. (2018). Zhinky’. Ky’yiv: KM-Buks.

Buly’ bezpry’tul’ny’my’ i ly’shy’ly’sya bezpry’tul’ny’my’. (1928). Komsomolecz’ Ukrayiny’, 78.

Galan, Ya. (1983). Dramaty’chni tvory’. Xudozhnya proza. Publicy’sty’ka. Ky’yiv: Naukova dumka.

Garri Pil’ u Donbasi. (1928). Komsomolecz’ Ukrayiny’, 148.

Gorkiy, M. Na dne. Egor Bulyichov i drugie. Mayakovskiy, V. Banya. Klop. Trenev, K. Lyubov Yarovaya. (1978). Moskva: Iskusstvo.

Gosejko, L. (2005). Istoriya ukrayins’kogo kinematografa. 1896–1995. Ky’yiv: KINO-KOLO.

Desnos, R. (2016). Kogda xudozhny’k otkrыvaet glaza…: Zametky’ o zhy’vopy’sy’ y’ ky’no. Moskva: GRUNDRISSE.

Ditej goduyut’ kino-smittyam. (1928). Komsomolecz’ Ukrayiny’, 81.

Zhankola, Zh. P. (1984). Kino Frantsii: Pyataya respublika. Moskva: Raduga.

Kagan, Ya. (1927). «Boyaguz». Kino-ty’zhden’, 20.

Kino: Entsiklopedicheskiy slovar. (1986). Moskva: Sovetskaya entsiklopediya.

Kozintsev, G. (1982). Izbrannyie sochineniya (v 3 t.). Leningrad: Iskusstvo.

Kostyuk, G. (2008). Zustrichi i proshhannya: spogady’. (Kn. 1.). Ky’yiv: Smolosky’p.

Krakauer, Z. (2009). Vid Kaligari do Gitlera — psy’xologichna istoriya nimecz’kogo kina. Ky’yiv: Grani-T.

Kruchenyih, A. (2001). Stihotvoreniya. Poemyi. Romanyi. Opera. SPb.: Akademicheskiy proekt.

Leyin, A. (1928). Kino dlya robochoyi molody’. Molodnyak, 7–8.

Mar, V. (1930). Kino-kar’yera Kosti Stry’zha. Bly’skucha kar’yera: ilyustrovany’j zb. kino-opovidan’. Ky’yiv: Ukrteakinovy’dav.

Mayakovskiy, V. (1968). Sobranie sochineniy (T. 5). Moskva: Pravda.

M. N. (1928). «Zveny’gora» v Donbasi. Kino-gazeta, 3.

Nekrasov, V. (1990). Malenkaya pechalnaya povest: Proza raznyih let. Moskva: Knizhnaya palata.

Nemetskie kino-akteryi: s 120 portretami. (1926). Leningrad: Academia.

Ostrovskiy, G. (1989). Odessa, more, kino: stranitsyi istorii dalekoy i blizkoy. Odessa: Mayak.

Zelenskiy Igor Vasilevich. URL: reklamafilm.com/zelenskij-i (data zvernennya: 17.06.2022)

Sadul, Zh. (1982). Vseobschaya istoriya kino (T. 4). Moskva: Iskusstvo.

Samchuk, U. (1957). Temnota. N’yu-York: Ukrayins’ka Vil’na Akademiya Nauk u SShA.

Stepovy’j, Smiyany’n, Muravy’n. Otruta v zoloty’x kelexax. (1928). Komsomolecz’ Ukrayiny’, 108.

Stroganov, B. (1968). Pismo v redaktsiyu. Ogonek, 21. 29. Trauberg, L. (1977). «Ledi karate». Na ekranah mira, 7. Moskva: Iskusstvo.

Uchy’tel’ «zirok». (1927). Kino-ty’zhden’, 19.

Ushakov, M. Vijna zi shtampamy’. (1927). Kino-ty’zhden’, 16.

Xaksli, O. Zhovty’j Krom. (1978). Vsesvit, 1.

Tsyurn U. Temnaya vesna. Moskva: Mitin zhurnal, 2006. 168 s.

Shevchuk V. Roman yurby’: Xronika «bezperspekty’vnoyi» vuly’ci. Ky’yiv: Univ. vy’d-vo «Pul’sary’», 2009. 622 s.

Shy’yan A. Opovidannya. K., Xarkiv: Literatura i my’stecztvo, 1931.

Erenburg I. Lyudi, godyi, zhizn: Vospominaniya: v 3 t. Moskva: Sovetskiy pisatel, 1990. T. 1.

Erenburg I. Sobranie sochineniy: v 8 t. M.: Hudozhestvennaya literatura, 1991. T. 3.

Yurenev R. Igor Ilinskiy // Akteryi nemogo kino. Moskva: Iskusstvo, 1966.

Yanovs’ka L. Tvory’ v 2 t. K.: Dnipro, 1991. T. 1.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-29

Номер

Розділ

Статті