Алогізми vs логіка в контроверзі «пост» та класики
DOI:
https://doi.org/10.31500/2309-7752.18.2022.271059Ключові слова:
класичне становлення, постмодерн, логіка, вичерпаність лінійного часу, політична економія, деформація, категорійний розпадАнотація
Осмислення колізій фундаментальних вимірів класичної історії не є актуальним для постмодерну, оскільки постмодерн не рефлексує себе в аспекті фундаментальності. Будучи періодом остаточно розшматованої на фрагменти об’єктивної та суб’єктивної реальностей, постмодерн постає остаточною деформацією всесвітньої історії. А, згідно Карлу Розенкранцу, така деформація впадає в абсурд, супроводжуючись пануванням зла, божевілля та злочину. Отже, постмодерн не є особливим напрямом чи періодом у розвитку мистецтва – він є штучно утвореним періодом божевільної політичної економії історії. Ця неусвідомлена базова ознака постмодерну спричинює розпад усього «ансамблю» модусів суспільної будови, починаючи від складових матеріального виробництва та форм суспільної свідомості і завершуючи тим, що мало б розглядатися як початковий атрибут історичного життя – сутності людини. В статті представлені визначальні контрапункти класичного становлення історії та постмодернової реальності у їх категорійному значенні.
Посилання
Baudrillard, J. (1976). L’echange symbolique et la mort. Paris: Gallimard.
Baudrillard, J. (1972). Pour une critique de l’économie politique du signe. Paris: Gallimard.
Baudrillard, J. (1968). Le Systéme des Objets. Paris: Gallimard.
Shpengler, O. (1998). Geshtalt i deystvitelnost. Zakat Evropyi. Ocherki morfologii mirovoy istorii (T. 1). Moskva: Myisl.
Shpengler, O. (1998). Vsemirno-istoricheskie perspektivyi. (T. 2). Zakat Evropyi. Ocherki morfologii mirovoy istorii. Moskva: Myisl.
Vallerstayn, I. (1995). Amerika i mir: vchera, segodnya i zavtra. Svobodnaya myisl, 4, 67–77.
Yunger, F. G. (2002). Sovershenstvo tehniki. SPb.: Vladimir Dal.
Noica, C. (1986). Scrisori despre logica lui Hermes. Bucuresti: Cartea Romaneasca.
Gegel, G. V. F. (1972). Nauka logiki. (T. 3). Moskva: Myisl.
Sartre, J.-P. (1945). L’age de raison. Paris: Gallimmard.
Cioran, E. (1991). Amurgul gandurilor. Bucuresti: Humanitas.
Shkepu, M. A. (2010). Estetika bezobraznogo Karla Rozenkrantsa. Kiev: Feniks.
Gegel, G. V. F. (1977). Filosofiya duha. (T. 3). Entsiklopediya filosofskih nauk. Moskva: Myisl.
Vasilev, N. A. (1989). Voobrazhaemaya logika. Moskva: Nauka.
Rassel, B. (1996). Vvedenie v matematicheskuyu filosofiyu. Moskva: Gnozis.
