Доповнення до словника «Термінологія сучасного мистецтва»: 106 нових термінів
DOI:
https://doi.org/10.31500/2309-7752.19.2023.310666Ключові слова:
сучасне мистецтво, словник, термінологія, терміни негації, український андеґраундАнотація
Дана розвідка є закономірним продовженням словникового видання «Термінологія сучасного мистецтва» (Київ, 2010, автори: Гліб Вишеславський і Олег Сидор), а також кількох аналогічних «доповнень», які друкувалися у збірниках Інституту проблем сучасного мистецтва. Нині автор фокусується на нових термінах, які увійшли до мистецькому обігу під час російсько-української війни, а також зустрічалися за пізніх радянських часів, переважно на Заході. Особливу увагу приділено так званим «термінам негації», що має на меті окреслити складне становище українського андеґраунду 1960–1980-х років; часом їх важко назвати термінами, це радше характерологічні дотепи, «влучні слівця», ситуативні висловлювання, які можуть лише претендувати на звання терміна. Автор вимушено покликається на деякі російськомовні джерела, що є об’єктивним віддзеркаленням української мистецтвознавчої ситуації 1990-х — початку «нульових», коли російськомовність (що не конче було ознакою російськоцентричності!) домінувала на території України, зокрема, в науковій та журналістській сферах. Деякі з них (як і, власне, радянські джерела) автор залучає лише з вимог простої інформативності, часом — необхідної полеміки з опонентами. Та зазвичай це продиктовано елементарним бажанням «фіксації (термінологічного) факту», який може більш ніде й не бути засвіченим.